Она была для знатока… Для тех, кто понимает
Фаулз «Колекционер»

Отже, не будемо відволікати Вас ліричними відступами і почнемо «з місця в кар’єр», з декомпозиції проблеми. На мою думку, національний суверенітет будь-якої країни можна зобразити за такою простою схемою:

 Отож, як мені видається, існують три точки - кути суверенітету: військово-політичний кут, соціально-економічний кут, та кут, як я його називаю, свідомості . Контроль над кожною з цих трьох позицій, що позначається можливістю прийняття найважливіших рішень у відповідному куті , дає можливість країні називатися суверенною. Читати повністю…

         Цієї неділі (18.05) у парку ім. Т. Шевченка відбулась низка заходів з нагоди дня пам’яті померлих від СНІДУ. Однією з найяскравіших акцій, що відбувались в цей день, стала «Жива бібліотека». Про неї кілька слів.

Ця бібліотека розташовувалась під відкритим небом і запрошувала усіх охочих взяти на якийсь час бібліотечні книжки і почитати їх собі в спокійній обстановці, потім повернути назад і розповісти про свої враження. Родзинка полягала в тому, що ці книжки – це живі люди, але люди не прості, а з особливим досвідом маргіналізації в суспільстві, це жертви стереотипного до себе ставлення, морального тиску з боку окремих індивідів, упереджень і міфів і т.п. Такими «живими книгами» була 21 особа. Серед цих людей – ВІЛ-інфікована «твереза» наркоманка (тобто така, що пройшла курс реабілітації і позбулася наркотичної залежності), ВІЛ-інфікований колишній ув’язнений, лесбіянки, гомосексуали, біженка з Афганістану та біженка із Сомалі, жінка, що працює в сфері задоволення фізичних потреб та інші.

Читати повністю…

Нарешті до нас прийшла весна. З чим усіх і вітаю. А до вітання додаю ще один більш-менш свіженький музичний альбом. Власне, він вишов 2007 року, але дуже хотілося б вас з ним познайомити. Адже серед читачів є справжні поціновувачі незвичайної та надзвичайно цікавої музики.

Читати повністю…

Є речі, споглядання яких дає відчуття радості. Саме такими є картини української художниці Марії Приймаченко, частину яких виставляли в Українському домі з 16 по 20 квітня.

«Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі…» - так казала Марія Овксентіївна про себе і свою творчість. Її картини несуть в собі добро, на них вирує життя, нехай і фантастичних, зате таких цікавих тварин і квітів. Яскраві кольори тішать око, а незвичні сюжети захоплюють своєю казковістю. Читати повністю…

[не дай обірватись пісні, нехай серце б’ється]

Ви прийшли у наше, ще дитяче, життя спокійно, надзвичайно виважено, вишукано, неймовірно інтелігентно… Так Ви з нього і пішли…

За три місяці Ви стали для нас значно більше, ніж викладачем, ви стали – Вчителем та Другом… Ви прищепили нам любов до науки в цілому, Ви виховували в нас гідних громадян та порядних людей… Наше спілкування було діалогом, Ви ніколи не давали нам натяку, що ми лише перший курс… Спілкування без пафосу, без пустослів’я та високопарності… Ви просто було надзвичайно щирим з нами, відвертим та природнім… Ми писали Вам щирі нариси і задавали Вам відверті питання… Ви це цінували… А ми цінували Вас… Читати повністю…

Нещодавно на одній з перерв спілкувалась з дівчинкою зі спецгрупи з фізкультури й почула цікаву фразу, яка мене заціпила: „Вже набридло щоразу ходити тим узвозом, скоро пам’ятник Проні Прокопівні і Голохвастову снитися буде!”

Я здивувалась. Це вже перебільшення – ну, як може набриднути Андріївський узвіз – одна з найтендітніших київських вулиць, що ніби висить у повітрі над нашим рідним Подолом? Він – невід’ємна частинка Києва – звичний і щоразу новий. Він - святковий та гамірний у вихідні, коли художники, ювеліри та інші народні майстри виставляють на продаж свій товар, а кияни та туристи водночас прагнуть щось собі купити. Недарма ж Андріївський узвіз частенько називають київським Монмартром! І він – загадковий та привабливий своєю безлюдністю в будні, коли так приємно пройтися старовинною бруківкою (бракує лише стуку коліс карет та цокання копит – справжня Європа кілька століть тому…), подихати свіжим повітрям (прогуляти пару?)… А ще, тут купа місць, де можна весело і з користю провести час. Отже, ЧИМ так приваблює людей незалежно від віку, статі та місця проживання ця унікальна вуличка? Читати повністю…

З 6 по 9 квітня в Києві відбулась V Асамблея Всесвітнього руху за демократію, на участь у якій до столиці України прибуло понад 500 делегатів більш ніж зі 100 країн світу. Важко сказати, чи має цей рух, заснований дев’ять років тому на теренах Індії, якесь практичне значення та вплив на реальний стан справ у царині демократичних перетворень і розвитку демократії. Та важливо інше: за два дні до відкриття згаданої мною асамблеї, 4 квітня, один з її делегатів – колишній президент республіки Перу Алехандро Толедо відвідав Києво-Могилянську Академію з лекцією на тему «Демократія, бідність та розвиток у світі сьогодні».

Читати повністю…

Якось, стоячи під Дослідницькою бібліотекою разом з другом, сміялися з приводу образу вічного студента та вічної відсутності в оних грошей. Тоді ж від нема-чого-робити заговорили про гроші, та мені повідомили, що на нових купюрах номіналом в 500 гривень зображено наш Староакадемічний корпус. У мене виникло досить логічне запитання: а чим ми заслужили таку ласку? Невже архітектура Могилнки настільки цінна? І скільки взагалі нашим корпусам років?

І от що виявилося. Читати повністю…

Які могилянські організації/спілки ми зможемо назвати, якщо нас про це запитають?

Незважаючи на те, що на офіційному сайті академії є інформація (варто зазначити, що не дуже конкретна інформація) про шість таких, навряд чи пересічний студент назве хоча б два товариства, які спеціалізуються на музиці.

Не думаю, що зможу докорінно змінити ситуацію, але хоча б спробую її покращити. Розмова піде про свіжу (як за своїм віком, так і за ідеями) студентську музичну формацію Могилянки - Sound Union.

Читати повністю…

Електронна музика є набагато ширшим поняттям, ніж здається на перший погляд. Особливих успіхів в розширенні цієї музичної сфери досягла Великобританія. Не зважаючи на всюдисущу поп-культуру, на яку «підсаджена» майже вся молодь, в Англії, мабуть, найбільша кількість експериментальних електронних та інструментальних колективів. І це не дивно – там були засновані Beatles, там знайшов себе Jimi Hendrix. Там знаходився і один з осередків електронної музики. І завжди знаходяться інноваційні колективи, які приносять згодом у світ музики щось особливе.

Читати повністю…